ПРО ТВОРИ (до уроку)
Жанр «Майстер і Маргарита» : містичний, філософський, сатиричний, фантастичний, «магічний реалізм»
За формою — роман у романі (Булгаков пише роман про майстра; майстер пише роман про Пілата; Левій Матвій пише про Ієшуа)
Тема «Майстер і Маргарита» — Етична відповідальність людини за свої вчинки Ідея «Майстер і Маргарита» – 1) Пошук істини неможливий без терпіння мужності, кохання. В ім’я кохання і віри Маргарита долає страх і перемагає обставини. 2) Хід історії не міняє людську природу: Іуди і Алоїзії існують у всі часи. 3) Письменницький борг — повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя. Події в московській частині роману відбуваються у Страстний тиждень з 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня. Єршалаїмські події — суд над Ієшуа і страта відбуваються в п’ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р.
Історія створення «Майстер і Маргарита» Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо. 1931—1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937—1938 рр. з’явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».
Джерела роману Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920—1930 рр. Життя в СРСР у 1920—1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця.
Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володи-мирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо). Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів)
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ( готуємось до уроків)
Біографія Ф. Достоєвського
Федір Михайлович Достоєвський народився в Москві 30 жовтня (11 листопада) 1821 у сім’ї лікаря. 1838-1843 — навчався в петербурзькому Військово-інженерному училищі, закінчивши яке, поступив у креслярський інженерний департамент.
1844 — вийшов у відставку і зайнявся літературною діяльністю.
Вперше в 1846 опублікував роман «Бідні люди», потім повість «Двійник».
З 1847 стає учасником революційного гуртка М. В. Петрашевського, захоплюється ідеями утопічного соціалізму.
У 1849 був заарештований і засуджений до смертної кари, заміненої 4-річною каторгою.
Згодом написав кілька творів про каторгу, найбільшим з яких стали «Записки з Мертвого дому» (1861-62). У другій половині 50-х разом з братом М.М. Достоєвським видавав журнали «Час» і «Епоха».
У 1855 році написав вірш, присвячений вдові Миколи I, в надії на амністію і надання наступного чину, який і отримав.
У 60-70-і рр. створені найбільш видатні книги Федора Достоєвського: «Злочин і кара» (1866), «Ідіот» (1868), «Біси» (1871-72), «Підліток» (1875) і «Брати Карамазови» (1879-80). У 1873-74 редагував журнал «Громадянин», де почав друкувати «Щоденник письменника».
У 1880 виголосив промову на відкритті пам’ятника Пушкіну в Москві. 28 січня (9 лютого) 1881 Достоєвський Федір Михайлович вмирає через різке загострення хвороби емфіземи.
Жанр «Майстер і Маргарита» : містичний, філософський, сатиричний, фантастичний, «магічний реалізм»
За формою — роман у романі (Булгаков пише роман про майстра; майстер пише роман про Пілата; Левій Матвій пише про Ієшуа)
Тема «Майстер і Маргарита» — Етична відповідальність людини за свої вчинки Ідея «Майстер і Маргарита» – 1) Пошук істини неможливий без терпіння мужності, кохання. В ім’я кохання і віри Маргарита долає страх і перемагає обставини. 2) Хід історії не міняє людську природу: Іуди і Алоїзії існують у всі часи. 3) Письменницький борг — повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя. Події в московській частині роману відбуваються у Страстний тиждень з 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня. Єршалаїмські події — суд над Ієшуа і страта відбуваються в п’ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р.
Історія створення «Майстер і Маргарита» Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо. 1931—1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937—1938 рр. з’явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».
Джерела роману Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920—1930 рр. Життя в СРСР у 1920—1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця.
Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володи-мирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо). Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів)
ПРО ПИСЬМЕННИКІВ( готуємось до уроків)
Біографія Ф. Достоєвського
1844 — вийшов у відставку і зайнявся літературною діяльністю.
Вперше в 1846 опублікував роман «Бідні люди», потім повість «Двійник».
З 1847 стає учасником революційного гуртка М. В. Петрашевського, захоплюється ідеями утопічного соціалізму.
У 1849 був заарештований і засуджений до смертної кари, заміненої 4-річною каторгою.
Згодом написав кілька творів про каторгу, найбільшим з яких стали «Записки з Мертвого дому» (1861-62). У другій половині 50-х разом з братом М.М. Достоєвським видавав журнали «Час» і «Епоха».
У 1855 році написав вірш, присвячений вдові Миколи I, в надії на амністію і надання наступного чину, який і отримав.
У 60-70-і рр. створені найбільш видатні книги Федора Достоєвського: «Злочин і кара» (1866), «Ідіот» (1868), «Біси» (1871-72), «Підліток» (1875) і «Брати Карамазови» (1879-80). У 1873-74 редагував журнал «Громадянин», де почав друкувати «Щоденник письменника».
У 1880 виголосив промову на відкритті пам’ятника Пушкіну в Москві. 28 січня (9 лютого) 1881 Достоєвський Федір Михайлович вмирає через різке загострення хвороби емфіземи.
Немає коментарів:
Дописати коментар